Андрій Юшко ( 08.12.1973 - 21.05.2023 )

Юшко Андрій Миколайович народився 8 грудня 1973 року в Києві, тут 1 вересня 1980 року пішов у 1 клас. Сімейні обставини склалися так, що батьки на деякий час вирішили привезти сина до бабусі, Ганни Гнатівни Ліщук  у с. Хворостів. Уже в 2 класі Андрій  навчався в Березовичівській середній школі.

 Як не старалася мама , Валентина Володимирівна, про повернення до Києва хлопчик чути не хотів, з раннього дитинства прикипів душею до села, де все було таким справжнім та зрозумілим. Дідусь Володимир та бабуся Ганна своїм прикладом доброти і працьовитості прививали хлопцеві найкращі людські якості, тому й ріс вихованим, щирим, людяним. Хворостів став для Андрія колискою добра. Коли відвідував рідну домівку в Києві, то там довго не затримувався, поспішав до села, адже відчував себе тут не лише любимим онуком, а й помічником у всіх господарських справах.  За роки навчання  в школі юнак здобув не лише хороші знання, а й знайшов багато справжніх друзів, з якими підтримував контакти упродовж всього життя. У 1991 році закінчив школу, отримав атестат про середню освіту. А далі була служба в армії, пора змужніння , життєвого вибору. Випало Андрію  служити у військово-навчальному центрі «Десна», де зарекомендував себе як дисциплінований, старанний та витривалий боєць.

 Після закінчення служби  Андрій повернувся до рідного села, а згодом влаштувався на роботу в одну із СТО м. Володимира, бо до душі було йому ремонтувати техніку, дуже любив автомобілі… Тут, набираючись умінь та досвіду в старших колег, пропрацював  20 років.

У 2011 році Андрій одружився, для сина дружини Дениса став справжнім батьком , а коли у 2012 році  у них з Наталею народився  Миколка – не тямив себе від щастя, відчув ще більший обов’язок та відповідальність перед родиною. У той же час Андрій переходить на роботу у торговий центр «Салют», адже позмінна робота давала можливість більше часу проводити з сім’єю.

У 2015 році вступив на контрактну службу  і став учасником АТО, після поранення намагався знайти себе у мирному житті, однак знову повертався на службу, а коли розпочалася війна – участь  Андрія у ній  стала не відворотною. Він був  мобілізований у перші дні повномасштабного вторгнення. У складі 14 омбр тривалий час перебував на передовій Куп’янського напрямку.

Якими б важкими не були умови служби, Андрій завжди намагався тримати зв'язок із родиною, телефонував, виходив на відеозв'язок,  приїжджав у короткотермінові відпустки. За час  війни воїн пережив іще одну велику радість – народження сина Остапа, побачити та  потримати на руках якого мав  змогу тільки через те, що був на лікуванні після поранення. А потім знову вернувся до побратимів.

 Загинув  Юшко  Андрій  Миколайович 21 травня 2023 року  в населеному пункті Лиман Перший Куп’янського району Харківської області і тривалий час вважався безвісті зниклим. У жовтні 2024 року за результатами ДНК тіло героя було ідентифіковано.

З мужнім захисником попрощалися його рідні, друзі, колеги , односельчани, побратими. Чин похорону проходив у храмі Віри, Надії, Любові.

Поховання Героя відбулося на Алеї Слави Федорівського кладовища м.Володимира.

Вічна і світла пам'ять Герою!