Гендерна рівність.
Гендерна рiвнiсть є однiєю з ознак правової держави. Рівноправність чоловіків та жінок – це невід’ємна частина прав людини, вона є передумовою демократії та соціальної справедливості.
Україна, як демократична держава, прагне забезпечити гендерну рівність в усіх сферах життя.
Гендерна рівність передбачає однаковий статус для жінок і чоловіків. Вона означає, що чоловіки та жінки мають однакові умови для реалізації своїх людських прав та однаковий потенціал для здійснення свого внеску у національний, політичний, економічний, соціальний та культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку.
На шляху до встановлення гендерної рiвностi у нашому суспiльствi стоять наступнi чинники:
– стереотипи масової свiдомостi, якi i досi розглядають жiнку як слабку у порiвняннi з чоловiком iстоту, яка є другорядною в суспiльному, полiтичному та економiчному життi;
– кризова економiчна ситуацiя (i особливо безробiття, яке нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, що нерiдко призводить до продажу жiнок та подальшої сексуальної експлуатацiї);
– слаборозвинуте громадянське суспiльство, у тому числi пасивнiсть жiночих органiзацiй та окремих жiнок у вiдстоюваннi своїх законних прав та свобод.
Сьогодні важливим чинником зміни ситуації стають міжнародні зобов’язання, що взяла на себе Україна. Згідно з діючими міжнародними стандартами, вирівнювання статусів чоловіків і жінок є обов’язковим елементом всіх соціальних стратегій і програм будь-якої демократично-орієнтованої держави. Це, безумовно, вимагає від влади зміни своїх підходів до політики по забезпеченню прав жінок.
Дискримінація за ознакою статі – дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків.
