Андрій Пилипчук (25.11.1995 - 27.11.2023)
Командир відділення, взводу, командир роти, командир БМП, Солдат 60 ОМБр із позивним «Вуйко» Андрій Пилипчук народився 25 листопада 1995 року в Микуличах. Освіту здобував в нашому навчальному закладі з 2001 по 2010 роки, потім продовжив навчання в Оваднівському професійному ліцеї де здобув професію кухаря, бо з дитинства любив куховарити. Під час проходження виробничої практики, Андрій отримав запрошення на роботу від деяких закладів громадського харчування, але не скористався жодним із них. Тож свої кулінарні здібності реалізовував вдома.
Працюючи за кордоном, познайомився з дівчиною, Людмилою, яка стала його дружиною. Після одруження молода сім’я жила у Микуличах, згодом у селі Ватин у рідне село дружини. Один за одним народилися двоє дітей – Назар та Ілля. І подружжя задумалось над власним житлом. Оскільки в селі таких грошей не було де заробити, Андрію довелося декілька років їздити на заробітки. Через це не бачив, як зростали діти.. Зрештою, таки вдалося придбати омріяний дім, який поволі почали облаштовувати. Згодом Андрій влаштувався на роботу у ТзОВ «Вілія» і став більше часу приділяти своїм дітям, будуючи разом з дружиною плани на майбутнє.
На захист України пішов до війська у липні 2023 року, проходив навчання у Великобританії. Після цього був направлений у зону бойових дій на Лимано-Куп’янський напрямок.
Загинув 27 листопада 2023 року на цьому ж напрямку у селі Терни, захистивши побратимів. 25 листопада 2023 року йому виповнилось 28, і через два дні його вже не стало.
Зі слів побратимів, із початком артилерійського обстрілу, хлопці один за одним стали ховатися у бліндажі. Андрій пішов останнім, він з честю виконував свій командирський обов’язок . На жаль, його наздогнав ворожий снаряд… Тепер йому навіки 28 років…
У морозний день, у день пам’яті апостола Андрія Первозванного, Герой повернувся додому на вічний спокій. Поховали Захисника на місцевому кладовищі у рідному селі Микуличі
https://drive.google.com/file/d/1nBaCbCoglUUXPaRk7qoeXf-ZExH1YpFY/view
