Віталій Чуй (05.05.1997- 19.12.2024)

   Чуй Віталій Ростиславович народився 5 травня 1997р. Дитинство пройшло у невеличкому, мальовничому селі Житані. Саме тут він вчився ходити, дружити, пізнавати щось нове. У 2003 році Віталій переступає поріг Хмелівківської школи та починає свою мандрівку у чарівну країну знань.

     Згодом родина переїздить у село Заріччя. З 2007 року продовжує навчання у першій школі міста Володимира -Волинського яку закінчує у 2014році.

    Віталій був щирим, добрим , люблячим сином , братом, товаришем. Свій трудовий шлях юнак розпочав оператором автомийки, працював і у Польщі. Та з початком війни повернувся на Батьківщину. Роботи не боявся, тому брався за будь яку. Аби не сидіти вдома пішов працювати кладчиком бруківки.

   10 серпня 2023 року Віталій був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у 33 Окремій механізованій бригаді. Здобув професію артилериста і водія. Службу проходив на Запорізькому напрямку біля насалених пунктів Роботино, Оріхів та інших. Згодом їхню бригаду передислокували на Донеччину. Свою службу продовжив на Покровському напрямку поблизу населених пунктів Мар’янка, Побєда. Загинув Чуй Віталій Ростиславович 19 грудня 2024р. поблизу  населеного пункту Дачне Покровського району, Донецької області/ Не одружений. Мріяв побачити океан. Та ця мрія так і не здійснилась.

     Під час служби Чуй Віталій Ростиславович отримав подяку за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків, вірність військовій присязі та з нагоди Дня Збройних Сил України та нагрудним знаком «Ветеран війни-Учасник бойових дій»